Буває, що водії автотранспортних засобів стикаються з такими проблемами, як утруднений пуск або мимовільне вимикання двигуна, що супроводжуються погіршенням динаміки їзди, ривками при прискоренні або підйомі, а також сторонніми стуками й шумами з-під капота. У переважній більшості випадків перераховані вище симптоми сигналізують про появу рідини у бензобаку. І жоден автомобіль, на жаль, не застрахований від цього неприємного явища.

Звідки береться рідина у бензобаці?

Першопричиною появи вологи у системі живлення ДВЗ є низькоякісне паливо, яке часто зустрічається на наших автозаправних станціях. При цьому гідрочастинки можуть потрапити всередину бензобака безпосередньо через заливну горловину разом з повітрям, конденсація якого призводить до появи випарів.

Надмірне обводнювання бензину або солярки також може викликати недостатня герметичність паливного резервуару. При такому положенні справ двигун починає троїти незважаючи на те, що обороти виставлені правильно, а циліндри і свічки запалювання повністю справні. Також змінюється температура горіння та консистенція розпилюваної форсунками хмари. Від заправки до заправки бак усе більше заповнюється водою, яка у кінцевому підсумку досягає критичної позначки, що загрожує гідроударом усередині системи й виходом мотору з ладу.

Вода не змішується з пальним за рахунок більшої щільності, через що конденсат поступово осідає на дно, звідки паливна система здійснює забір робочого середовища. Деякі автомобілісти помилково вважають, що все відбувається навпаки, тому здійснюють фатальну дію: відкривають кришку бензобака та чекають на випаровування рідини, погіршуючи таким чином існуючу проблему.

Чим небезпечна вода у бензобаці?

У зв'язку з тим, що волога знаходиться під шаром бензину, випаровування не відбувається. А критичне вологоутворення всередині системи може призвести до виникнення ряду несправностей, і ось чому.

Рідинні накопичення на дні паливного баку систематично вбирають у себе нерозчинні й мікробіологічні забруднення, що прискорює окислення та знос металевих деталей. Особливу загрозу становить руйнівний ефект кавітації, що викликає ушкодження зв'язаних поверхонь форсунок при схлопуванні утворених бульбашок. У свою чергу потрапляння водного конденсату до зони циліндропоршневої групи здатне у найкоротший термін вивести двигун з ладу.

Вода у бензобаці: ознаки у зимовий період

Несвоєчасне видалення води з бензобаку здатне призвести до досить серйозних неприємностей, особливо з приходом холодів. Справа у тому, що у літній період волога, яка потрапила до паливної системи машини, вільно проходить через циліндри і виводиться назовні разом з відпрацьованими газами. А з настанням зимового сезону ситуацію ускладнює її перетворення на кригу, яка створює механічні перешкоди для потрапляння пального до ДВЗ, забиваючи фільтр та перекриваючи паливопровід.

Замерзлі водні пробки можуть запросто розірвати шланги та патрубки, а також вивести з ладу найважливіший конструктивний елемент - бензонасос. При цьому важливо врахувати той факт, що у зимовий період процес вологоутворення всередині паливного баку інтенсифікується, так як удень автомобіль експлуатується на морозі, а вночі стоїть у теплому гаражі. Саме тому водіям варто звертати увагу на поведінку свого «залізного коня», щоб вчасно помітити конденсат і попередити його негативний вплив на працездатність силового вузла.

Як видалити воду з бензобаку?

Сьогодні деякі модифікації ДВЗ оснащуються спеціальними фільтрами-відстійниками, призначеними для очищення пального від вологи і домішок до того, як воно потрапить до паливного насосу та системи вприскування. Виведення відфільтрованих забруднювачів здійснюється у ручному або автоматичному режимі.

Щоб попередити проникнення рідини до паливної системи, досвідчені автомеханіки радять проводити ряд профілактичних заходів, а саме:

1. Для бензинових моторів: додавання 200-250 мл етанолу на повний паливний резервуар, з попередньою заміною фільтру. Спирт входить з водою у реакцію і вигорає у циліндрах, не порушуючи працездатність силового агрегату.
2. Для дизелів: додавання моторної оливи до ДП у пропорції 1:100, тобто на 40 літрів пального потрібно 400 мл мастильного матеріалу. Він швидко емульгується з рідинним середовищем та виводиться за допомогою згоряння.
3. Спустошення і просушування баку, з наступним заливанням палива до максимальної позначки. Рекомендується здійснювати з настанням осені.
4. Використання спеціальних присадок. Ця автохімія не тільки абсорбує і видаляє воду з бензобаку та паливної системи, але й має протикорозійну і антиобледенілу дію.