Двигун – це «серце» автомобіля, індивідуальний термін служби якого залежить від багатьох факторів. Серед них важливу роль відіграє дотримання рекомендованої періодичності техобслуговування, застосування сертифікованих витратних матеріалів і спецрідин від надійних виробників, а також систематичний моніторинг справності ключових вузлів та механізмів даного агрегату.

Одним з найважливіших конструктивних елементів мотору є повітряний фільтр, котрий підлягає заміні у середньому кожні 10-15 тис. км пробігу. Його працездатність визначає стабільність функціонування і загальний технічний ресурс ДВЗ. При демонтажі відпрацьованого розхідника автомобіліст може виявити масляні сліди на фільтруючому елементі, що свідчить про виникнення несправностi у системі внутрішнього згоряння.

Принцип роботи повітряного фільтра

Атмосферне повітря бере безпосередню участь у збагаченні паливної суміші, при цьому для забезпечення нормального горіння 1 літру пального його витрачається майже у 15 разів більше. Весь цей обсяг проходить через повітрязабірник, впускні колектори, систему клапанів та інший робочий простір. Тому перед тим, як потрапити до циліндрiв або карбюратора, повітряні маси піддаються обов'язковому попередньому очищенню від твердих та рідких забруднень.

Таким чином, фільтр є своєрідними «легенями» двигуна, що відповідають за очищення повітряних потоків, надходячих до системи внутрішнього згоряння ззовні. У зв'язку з тим, що забір робочого середовища відбувається саме зовні, присутність такого пристосування дозволяє зупинити пил, піщинки, краплі води та інші домішки, забезпечивши таким чином ефективний захист силового вузла від засмічення та передчасного виходу з ладу. У помірному режимі експлуатації повітряний фільтр скорочує знос ДВЗ у середньому на 15-20%, а в екстремальних умовах – на цілих 75-80%.

Якщо у системі забору повітря з якихось причин відсутній фільтр, або ж він сильно забруднений, то процес згоряння палива буде неминуче порушений, а вміст шкідливих речовин у вихлопі різко збільшиться. Навіть найбільш мікроскопічні частинки, що потрапили на стінку камери згоряння, здатні спровокувати абразивне пошкодження та прискорене зношування металевих поверхонь циліндропоршневої групи, підшипників і колінчастого валу. Саме тому якість фільтрації має завжди бути на висоті.

Засмічення клапана примусової вентиляції картера

У процесі згоряння паливоповітряна суміш сильно розширюється в обсязі, нагнітаючи тиск усередині робочого простору ДВЗ, що зумовлює рух поршню і колінвалу. Через нещільне прилягання деталей ЦПГ частина виділених газів проривається через теплові зазори у порожнину картера, змішуючись там з масляним туманом і парами незгорілого пального. Новоутворена емульсія агресивно впливає на ущільнювачі та трубку масляного щупу. А крім газів до піддону можуть потрапити продукти нагароутворення, які засмічують і окислюють мастильний матеріал, погіршуючи його мастильно-захисні властивості по мірі збільшення пробігу.

Такт розширення циклічно повторюється у кожному циліндрі, а примусова вентиляція картера допомагає підтримувати коректне функціонування мотору, попереджаючи видавлювання мастила через надлишок газів. Для цієї мети у його конструкції передбачений спеціальний клапан, який допомагає відвести картерні гази та стабілізувати тиск у системі за допомогою переспрямування випарів назад до камери згоряння через масловіддільник і впускний колектор. Даний процес безпосередньо впливає на прийомистість силового вузла, його рівень екологічності та працездатність транспортного засобу в цілому.

Клин або засмічення клапану примусової вентиляції картера проявляється у декількох характерних ознаках, а саме:

• наявності масляних слідів на заливнiй горловині та стицi кришки клапанів;
  
• зниженні потужностної віддачі і падінні енергоефективності ДВЗ;
  
• посиленому забрудненні дроссельного регулювальника та РХХ;
  
• присутності мастильного матеріалу у повітряному фільтрі;
• появі течі через ущільнювач сапуна.

Найчастіше при проведенні діагностичних робіт перераховані вище симптоми приписують до вузлів живлення або запалювання, не зважаючи на систему вентиляції картерних випарів. Для моніторингу її справності автовласникові слід демонтувати кришку з заливної горловини на працюючому двигуні. Якщо все гаразд, то можна буде побачити лише злегка вилітаючi крапельки автооливи. Про появу несправності говорить активний викид моторної техрідини, що супроводжується відчутним опором при закритті отвору рукою.

При цьому працездатність самого клапанного пристрою можна перевірити за допомогою від'єднання шлангу, що йде від картера до клапану. Далі слід запустити двигун і прикрити звільнившийся штуцер пальцем. Якщо створюється вакуум, а при його знятті лунає клацання, то пристосування справно.

Зношені поршневі кільця

Поршневі кільця відповідають за підтримання оптимальної компресії та герметичності внутрішньоціліндрового простору, а також постійного й достатнього змащування деталей ковзання. Вони запобігають проривання газів до картера, відводять надлишки тепла від поршня через циліндр, при цьому не дають моторній оливі потрапити всередину камери згоряння. Тривалість служби цих виробів варіюється у різних межах, що складаються з якості їх виготовлення, навантажувального режиму, технічних характеристик мастильного матеріалу, а також справності конструктивних складових мотору.

На жаль, саме ця деталь більш за все піддається фізичному зносу, що пов'язано з умовами її функціонування (екстремальний терморежим, полурідинне тертя зі змінною швидкістю ковзання, вплив внутрішніх сил пружності та тиску). Несвоєчасне усунення її залягання або стирання може спричинити швидкимй виход з ладу поршнів і колінвалу, ремонт яких може обернутися для автовласника істотними фінансовими витратами.

Несправність маслозйомних і компресійних кілець можна визначити за кількома непрямими факторами, серед них:

• масляна теча під сальники розподільного та колінчастого валів, ущільнювач або горловину клапанної кришки або прокладку піддону;
• чорний, сіро-блакитний або білий дим з глушника під час пуску або на холостих обертах, що іноді супроводжується хлопками;
• сліди моторної оливи у повітряному фільтрі і повітропідвідному шланзі;
• маслянистий нагар на свічках запалювання.

При виявленні перерахованих вище симптомів, котрі на додачу супроводжуються падінням потужності ДВЗ, підвищеною витратою оливи та пального, рекомендується виміряти компресію у циліндрах за допомогою компресометра. Проаналізувавши його свідчення, можна встановити, чи викликана та або інша проблема зносом або заляганням поршневих кілець. Якщо справа все ж таки у них, то спершу вироби доцільно раскоксувати і лише потім здійснити заміну.